1. Словник української мови Грінченка

панахати

Панахати, -хаю, -єш

гл. Разрывать, разсѣкать. Черном.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панахати — пана́хати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. панахати — див. рвати Словник синонімів Вусика
  3. панахати — -аю, -аєш, недок., перех., розм. Розривати, розтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. панахати — ПАНА́ХАТИ, аю, аєш, ПАНА́ХАТИСЯ, юся, єшся, недок., що, розм. Розривати, розтинати. Над Матвіївською затокою знову злетіла ракета, і дві вісімки рвонулися зі старту, ніби двома важкими ножами панахаючи тиху воду (В. Собко); Куль трасуючих блискає сіть, Бомби, міни панахають гони (П. Воронько). Словник української мови у 20 томах
  5. панахати — РВА́ТИ (порушуючи цілісність чогось, різким рухом розділяти його на частини), РОЗРИВА́ТИ, РОЗДИРА́ТИ, ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ), РОЗПАНА́ХУВАТИ розм., ПАНА́ХАТИ розм.; ШМАТУВА́ТИ, РОЗШМАТО́ВУВАТИ, ШМАТКУВА́ТИ розм., ШАБАТУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. панахати — ПАНА́ХАТИ, аю, аєш, недок., перех., розм. Розривати, розтинати. Над Матвіївською затокою знову злетіла ракета, і дві вісімки рвонулися зі старту, ніби двома важкими ножами панахаючи тиху воду (Собко, Матв. Словник української мови в 11 томах