панщанин

Значення в інших словниках

1. панщанин — панща́нин іменник чоловічого роду, істота іст. Орфографічний словник української мови
2. панщанин — -а, ч. Те саме, що панщанник. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панщанин — ПАНЩА́НИН, а, ч. Те саме, що панща́нник. Панщани зібралися біля рундука (Б. Грінченко). Словник української мови у 20 томах
4. панщанин — I. КРІПА́К (особисто залежний від поміщика й прикріплений до земельного наділу селянин), ПАНЩА́ННИК, ПАНЩА́НИН, ХОЛО́П заст., КМЕТ (КМЕТЬ) заст.; О́ТЧИЧ (селянин у Росії, Литві та Україні в XV-XVІІ ст., предка якого позбавлено права переходу). Словник синонімів української мови
5. панщанин — ПАНЩА́НИН, а, ч. Те саме, що панща́нник. Словник української мови в 11 томах