парадниця

Пара́дниця, -ці

ж. Франтиха. Вх. Лем. 447. Не бери парадницю, най ся постаріє. Гол. IV. 517.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парадниця — пара́дниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. парадниця — -і, ж. Чепуруха, модниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парадниця — ПАРА́ДНИЦЯ, і, ж., розм. Чепуруха, модниця. Дівчина парадниця; Не бери парадницю, нет ся постаріє (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах