парняга

Парня́га, -ги

м. ув. отъ парень. Грин. II. 341.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парняга — И, ч. Хлопець. І лише час від часу який-небудь парняга брязне, «закокотюшить» «детективним пером»... (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу