1. Словник української мови Грінченка

паровинка

Парови́на, -ни

ж. Жердь, шестъ. Желех. Палка. Вх. Зн. 47.

---------------

Паровина, -ни

ж. Поле, выоранное на паръ. Н. Вол. у. см. паренина, парениця. ум. парови́нка. Унадився чорний веперь паровинку рити. Гол. IV. 506.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паровинка — ПАРОВИ́НКА, и, ж. Те саме, що паровина́ 1. Удався чорний вепер [вепр] паровинку рити (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах