парубець
Парубе́ць, -бця́
м. = парубок. Ой пришли к їй сімсот молодців, ще й парубців. Чуб. III. 316.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парубець — див. молодий; хлопець Словник синонімів Вусика