пастівничок
Пастівни́к, -ка́
м. = пастівень. Шух. І. 168. Конст. у. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Федьк. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Лукаш. 153. ум. пастівничо́к.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me