пастівничок

Пастівни́к, -ка́

м. = пастівень. Шух. І. 168. Конст. у. Дивлюсь у пастівник, а він коня собі лагодить. Федьк. Пустив коника до пастівника, а сам пішов у сад виноград. Лукаш. 153. ум. пастівничо́к.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me