патрахіль

Патрахіль, -лі

ж. Епитрахиль. Рудч. Ск. І. 198. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. Св. Л. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me