1. Словник української мови Грінченка

патякало

Патя́кало, -ла

с. Многоглаголивый человѣкъ. Лохв. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патякало — патя́кало іменник чоловічого або середнього роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. патякало — див. балакучий Словник синонімів Вусика
  3. патякало — -а, ч. і ж., зневажл. Той, хто любить патякати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. патякало — ПАТЯ́КАЛО, а, ч. і ж., зневажл. Той, хто любить патякати. – Пора на зяб орати. – Будеш ти носом орати долівку холодної – там твій зяб буде, патякало погане (А. Іщук). Словник української мови у 20 томах
  5. патякало — БАЗІ́КА зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), БАЗІ́КАЛО зневажл., БРЯ́ЗКАЛО зневажл., ПАТЯ́КАЛО зневажл., ТАЛАЛА́Й зневажл., ТОРО́ХКАЛО зневажл., ПРОСТОРІ́КА розм., ШАРМА́НКА зневажл., БАЛАКУ́Н зневажл., ПУСТОМЕ́ЛЯ підсил. зневажл. Словник синонімів української мови
  6. патякало — ПАТЯ́КАЛО, а, ч. і ж., зневажл. Той, хто любить патякати. — Пора на зяб орати. — Будеш ти носом орати долівку холодної — там твій зяб буде, патякало погане (Іщук, Вербівчани, 1961, 89). Словник української мови в 11 томах