паузник
Паузник, -ка
м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- паузник — па́узник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови