1. Словник української мови Грінченка

пахнучий

Пахнучий, пахнючий, пахнющий, пахнячий, -а, -е

Душистый. Пахнючий перець. Н. Вол. у. Ой ти, дівчино, ти пахнюще зілля. Чуб. V. 391. Пахнячий ладан до кадильниці. Гол.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пахнучий — пахнючий, пахнущий, пахнющий, -а, -е, зах. Який приємно пахне, запашний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пахнучий — ПА́ХНУЧИЙ. Словник української мови у 20 томах