пашничка

Пашни́ця, -ці

ж. Хлѣбъ въ зернѣ и на стеблѣ. Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. Мет. 344. ум. пашни́чка. Дощик линувся — цебром, відром, дійничкою над нашою пашничкою. Ном. № 334.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me