1. Словник української мови Грінченка

пенькуватий

Пенькуватий, -а, -е

Упрямый, своенравный. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пенькуватий — -а, -е. З пеньком, пеньками (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пенькуватий — ПЕНЬКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Прикм. до пеньо́к 1. Пенькуватий ліс. 2. перен., розм. Упертий, норовистий. Пенькуватий чоловік. Словник української мови у 20 томах
  3. пенькуватий — Пенькува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пенькуватий — ПЕНЬКУВА́ТИЙ, а, е. 3 пеньком, пеньками (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах