первітка

Пе́рвітка, -ки

ж.

1) = первістка.

2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю. Лубен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. первітка — -и, ж., діал. 1》 Первістка. 2》 Перша кохана дівчина. Великий тлумачний словник сучасної мови