первітка
Пе́рвітка, -ки
ж.
1) = первістка.
2) Первая возлюбленная. Була і в мене дівка первітка, щиро її кохав, та не довелося подружиться; тепер вона заміжжю. Лубен. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- первітка — -и, ж., діал. 1》 Первістка. 2》 Перша кохана дівчина. Великий тлумачний словник сучасної мови