пергамен
Пергамен, -ну
м. Пергаментъ. Віковічні пергамени. К. (О. 1861. II. 230).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пергамен — перга́мен іменник чоловічого роду шкіра, стародавній рукопис рідко Орфографічний словник української мови
- пергамен — див. ПАПІР; ІСТ. шкіра для письма, рукопис <�на шкірі>, сувій з рукописом; сов. пергамент, г. пергамен. Словник синонімів Караванського
- пергамен — -у, ч., спец., рідко. Те саме, що пергамент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пергамен — ПЕРГА́МЕН, у, ч., спец., рідко. Те саме, що перга́мент. [Воєвода:] Та не засни, дивись: Бо сила тут мишей і пацюків, Пергамени якраз тобі поточать (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
- пергамен — Перга́мен, -ну; -мени, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пергамен — ПЕРГА́МЕН, у, ч., спец., рідко. Те саме, що перга́мент. [Воєвода:] Та не засни, дивись: Бо сила тут мишей і пацюків, Пергамени якраз тобі поточать (Коч., Свіччине весілля, 1944, 70). Словник української мови в 11 томах