1. Словник української мови Грінченка

перевірювати

Перевірювати, -рюю, -єш

сов. в. перевірити, -рю, -риш, гл. Провѣрять, провѣрить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перевірювати — переві́рювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. перевірювати — -юю, -юєш, недок., перевірити, -рю, -риш, док., рідко. Те саме, що переконувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевірювати — ПЕРЕВІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., рідко. Те саме, що переко́нувати. Почала [Текля] плакать, та бабки її перевірили, що татуньо сплять, то й вона заснула (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах
  4. перевірювати — ПЕРЕКОНА́ТИ (довести комусь що-небудь, змусити визнати щось), ПЕРЕУ́МИТИ діал., ПЕРЕВІ́РИТИ рідше; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИ розм. (навівши факти). — Недок.: переко́нувати, переві́рювати, пересві́дчувати. Словник синонімів української мови
  5. перевірювати — ПЕРЕВІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕВІ́РИТИ, рю, риш, док., рідко. Те саме, що переко́нувати. Почала [Текля] плакать, та бабки її перевірили, що татуньо сплять, то й вона заснула (Свидн., Люборацькі, 1955, 77). Словник української мови в 11 томах