перегнітити

Перегніти́ти, -гнічу, -тиш

гл.себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перегнітити — перегніти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перегнітити — ПЕРЕГНІТИ́ТИ див. перегні́чувати. Словник української мови у 20 томах