перегнітити
Перегніти́ти, -гнічу, -тиш
гл. — себе. Подавить, обуздать. Оліхвер вилаяв мене ні за віщо, ще й ударив, — я себе перегнітив: одійшов та й край. Волч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегнітити — перегніти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегнітити — ПЕРЕГНІТИ́ТИ див. перегні́чувати. Словник української мови у 20 томах