перегрібати
Перегріба́ти, -ба́ю, -єш
сов. в. перегребти́, -бу́, -бе́ш, гл.
1) Перегребать, перегресть.
2) Перемѣшивать, перемѣшать въ печи.
3) Ворошить, переворошить сѣно.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перегрібати — (з місця на інше місце) (граблями) перегромаджувати, (сипке) перегортати, (сторінки книжки, шукаючи чогось) перевертати, перекидати. Словник синонімів Полюги
- перегрібати — перегріба́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перегрібати — див. гребти; розворушувати Словник синонімів Вусика
- перегрібати — -аю, -аєш, недок., перегребти, -бу, -беш; мин. ч. перегріб, -гребла, -гребло; док., перех. Згрібати все чи багато чого-небудь. || Згрібаючи, переміщати з місця на місце. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перегрібати — ПЕРЕГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. перегрі́б, гребла́, ло́; док., що. Згрібати все або багато чого-небудь. Стась з Кіндратом перегребли ввесь сніг кругом санок і не знайшли тих скриньок (І. Словник української мови у 20 томах
- перегрібати — Перегріба́ти, -гріба́ю, -гріба́єш; перегребти́, -гребу́, -бе́ш; перегрі́б, -гребла́, -гребли́; перегрі́бши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перегрібати — ПЕРЕГРІБА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕГРЕБТИ́, бу́, бе́ш; мин. ч. перегрі́б, гребла́, ло́; док., перех. Згрібати все або багато чого-небудь. Стась з Кіндратом перегребли ввесь сніг кругом санок і не знайшли тих скриньок (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах