передняк

Передня́к, -ка́

м.

1) Идущій впереди (человѣкъ, животное). Між вівцями, для приводу, бува небагато кіз і цапи-передняки. О. 1862. V. Кух. 29.

2) Знатный, передовой человѣкъ. Угор.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. передняк — -а, ч. 1》 діал. Той, хто йде попереду. 2》 зах. Знатна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови