перекорище
Переко́рище, -ща
с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перекорище — див. непокірний; сварка Словник синонімів Вусика