перекорище

Переко́рище, -ща

с. ув. отъ перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекор робила: повну хату і комнату женихів водила; ой ще ж тобі, моя мати, перекорище: повну хату і комнату, іще й дворище. Чуб. V. 1151.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекорище — див. непокірний; сварка Словник синонімів Вусика