перемітувати
Перемітувати, -тую, -єш
сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл.
1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44.
2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191.
3) — ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перемітувати — перемі́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- перемітувати — ПЕРЕМІ́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕМІТА́ТИ а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕМЕСТИ́, ету́, ете́ш, док., що. 1. Підмітати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Перемітувати двір. 2. Підмітати все або багато чого-небудь. Словник української мови у 20 томах