перенити
Перенити, -нию, -єш
гл. Изныть, истомиться. І сказати вам не знаю, що моє серце тоді перенило. Г. Барв. 127.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перенити — перени́ти дієслово доконаного виду про серце, душу тощо розм. Орфографічний словник української мови
- перенити — -иє, док., у сполуч. зі сл. серце, душа і т. ін., розм. Змучитися від горя, неприємностей і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- перенити — ПЕРЕНИ́ТИ, и́є, док., у сполуч. зі сл. серце, душа і т. ін., розм. Змучитися від горя, неприємностей і т. ін. Вся [душа] перениє у незгоді, До всього стане байдуже... Дарма... нехай... на самім споді Твій образ світлий збереже (П. Грабовський). Словник української мови у 20 томах
- перенити — ПЕРЕНИ́ТИ, и́є, док., у сполуч. із сл. серце, душа і т. ін., розм. Змучитися від горя, неприємностей і т. ін. Вся [душа] перениє у незгоді, До всього стане байдуже… Дарма… нехай… на самім споді Твій образ світлий збереже (Граб., І, 1959, 165). Словник української мови в 11 томах