1. Словник української мови Грінченка

переночувати

Переночувати, -чую, -єш

гл.

1) Переночевать, проспать ночь. От, переночували ту ніч, коли на ранок... Рудч. Ск. II. 15. Дівчинонько, ввольни ж мою волю, переночуй хоч нічку зо мною. Чуб. V. 161.

2) — кого́. Пустить на ночлегъ. Ой, дівчино, переночуй мене, козака молодого, і коня вороного. Чуб. V. 63.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переночувати — переночува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. переночувати — див. переночовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переночувати — ПЕРЕНОЧУВА́ТИ див. переночо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  4. переночувати — Переночува́ти, -чу́ю, -чу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. переночувати — ПЕРЕНОЧУВА́ТИ див. переночо́вувати. Словник української мови в 11 томах