перепитки

Перепи́тки, -ків

м. мн. Свадебный обрядъ: выпивая рюмку, дарить что-либо новобрачнымъ. см. перепивати 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепитки — -ів, мн., етн. Весільний обряд, що полягає в такому: гість, випивши чарку, дарує щось молодим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перепитки — ПЕРЕПИ́ТКИ, ків, ч., мн., етн. Весільний обряд, пов'язаний з обдаровуванням молодих і випиттям чарки. Запрошувати на перепитки. Словник української мови у 20 томах