переповня

Пере́повня, -ні

ж. Избытокъ. З переповні серця промовляють уста його. Єв. Л. IV. 45.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переповня — переповня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. переповня — -і, ж. Надмір, надлишок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переповня — ПЕРЕ́ПОВНЯ, і, ж., рідко. 1. Надлишок чого-небудь. У погрібу переповня – осінь врожайна. 2. перен. Цілковите наповнення почуттями, переживаннями, думками тощо. З переповні серця промовляють уста його (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах