1. Словник української мови Грінченка

перерити

I. Перерива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. перервати, -рву, -рвеш.

1) Перерывать, перервать.

2) Прерывать, прервать, прекратить. Молодий вік перервати. Чуб. V. 376. Не перерви ж, о вічний Боже, мого життя на половині. К. Псал. 231.

---------------

II. Перерива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають. К. Іов. 64.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перерити — перери́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. перерити — див. переривати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перерити — ПЕРЕРИ́ТИ див. перерива́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. перерити — перерива́ти / перери́ти ми́шачі но́ри. Дуже ретельно переглядати все, заглядати в найпотаємніші закутки в пошуках кого-, чого-небудь. — Вони (чоловіки) й вас уб’ють. Давайте краще обидві сховаємось.— Що ти кажеш таке? То вони тоді всі мишачі нори перериють (Г. Хоткевич). Фразеологічний словник української мови
  5. перерити — ОБШУ́КУВАТИ (робити обшук), ТРУСИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм., ПЕРЕТРУ́ШУВАТИ підсил., ПЕРЕТРЯСА́ТИ підсил., ПЕРЕРИВА́ТИ підсил. розм. — Док.: обшука́ти, потруси́ти, обтруси́ти, перетруси́ти, перетрясти́, перери́ти. Словник синонімів української мови
  6. перерити — ПЕРЕРИ́ТИ див. перерива́ти². Словник української мови в 11 томах