1. Словник української мови Грінченка

пересидіти

Пересиджувати, -джую, -єш

сов. в. пересидіти, -джу, -диш, гл.

1) Сидѣть, просидѣть. Чималу ж я годину пересиділа, поки вийшла пані. МВ. (О. 1862. III. 51).

2) Пережидать, переждать сидя. Нікуди й не кажи, щоб забігти та пересидіти; бо до села було далеченько, а дощ так і поливає. Кв. Баба в теплі пересиділа до рана. Гн. II. 12. Сховай мене, мій таточку, у поморю, може я сі гостоньки перестою; сховай мене, мій таточку, хоч у хижу, та може я сі гостоньки пересижу. Мил. 154.

3) Только сов. в. Просидѣть слишкомъ долго. Хліб пересидів у печі.

4) — но́гу. Отсидѣть, пересидѣть, придавить, сидя, ногу.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пересидіти — переси́діти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пересидіти — [пеиреисид'ітие] -иджу, -диеш; нак. -ид', -ид'теи Орфоепічний словник української мови
  3. пересидіти — див. пересиджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пересидіти — ПЕРЕСИ́ДІТИ див. переси́джувати. Словник української мови у 20 томах
  5. пересидіти — ха́ти (мі́сця) не переле́жить (не переси́дить). Уживається на знак згоди на чиє-небудь перебування у когось або десь. — Що там думати,— м’яко втрутилася Меланія.— Коли вже до мене приїхали, то хай у мене зупиняються. Хати не перележать! (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  6. пересидіти — ПЕРЕЧЕКА́ТИ що, де, у кого і без додатка (провести деякий час, чекаючи початку або закінчення чогось), ПЕРЕЖДА́ТИ, ПЕРЕБУ́ТИ, ПЕРЕЧАСУВА́ТИ розм., ПЕРЕГОДИ́ТИ розм.; ПЕРЕСТО́ЯТИ (стоячи, чекати закінчення чого-небудь, перев. Словник синонімів української мови
  7. пересидіти — ПЕРЕСИ́ДІТИ див. переси́джувати. Словник української мови в 11 томах