періщити
Періщити, -щу, -щиш
гл.
1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло. Шевч. 139.
2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- періщити — пері́щити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- періщити — (- дощ) іти, лупити, хлюпати, хлюпотіти, сікти, прати, пороти, хлюскати, хляпати, шкварити; (- сніг) ліпити; (батогом) шмагати, стьобати, хльоскати, бити; (кого) жм. ЧИСТИТИ. Словник синонімів Караванського
- періщити — див. бити Словник синонімів Вусика
- періщити — [пеир’ішчиетие] -шчу, -шчиеш; нак. -р'ішч, -р'ішчтеи Орфоепічний словник української мови
- періщити — -щу, -щиш, недок. 1》 перех. Сильно бити, сікти, шмагати. 2》 неперех. Сильно, безперервно йти (про дощ). Великий тлумачний словник сучасної мови
- періщити — Пері́щити, -рі́щу, -рі́щиш, -рі́щить, -рі́щать; пері́щ, -рі́щмо, -рі́щіть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- періщити — ПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. 1. кого, що. Сильно бити, сікти, шмагати. Бжозовський прикатав, крикнув, як несамовитий, на людей, кинувся до Миколи й почав періщить його батогом (І. Нечуй-Левицький); Хлоп витяг із-під коліна батіг і почав періщити коней (П. Словник української мови у 20 томах
- періщити — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- періщити — ПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. 1. перех. Сильно бити, сікти, шмагати. Бжозовський прикатав, крикнув, як несамовитий, на людей, кинувся до Миколи й почав періщить його батогом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах