печеня

Пече́ня, -ні

ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. І. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. н. п. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печеня — пече́ня іменник жіночого роду печене Орфографічний словник української мови
  2. печеня — Пече́ня. Печеня. ● Чужі печені при нашій ватрі, гріти свою печеню при нашій ватрі - хтось живиться не за свій, а за наш кошт; хтось інший (чужий) користає з нашої праці. При нашій ватрі печуть усі свої печені. Українська літературна мова на Буковині
  3. печеня — [пеичен'а] -н'і, ор. -неийу (печене) Орфоепічний словник української мови
  4. печеня — -і, ж. М'ясна страва – запечене або смажене м'ясо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. печеня — Пече́ня, -ні, -нею; -че́ні, -че́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. печеня — ПЕЧЕ́НЯ, і, ж. М'ясна страва – запечене або смажене м'ясо. Килина поставила на стіл печеню й солоні огірки (І. Нечуй-Левицький); Обід вийшов дуже смачний. Бульйон з пирогами, печеня з зайців та баранини (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  7. печеня — пече́ня кул. запечене м'ясо (ст): Печеня на дико дуже смакувала моєму вуйкові (Авторка) ◊ спекти́ свою пече́ню при тому ж вогні́ принагідно подбати і про свої інтереси (ст): При тій нагоді я не забув спекти і свою печеню при тому ж вогні. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. печеня — ПЕЧЕ́НЯ (м'ясна страва), СМАЖЕНИ́НА, ДУШЕНИ́НА, ПЕЧЕ́НЕ розм. Гості з жадобою кинулись на печеню з дикої кози, наче вовки, аж кісточки хрущали (І. Нечуй-Левицький); Аж слинка текла від самого духу смаженини (О. Словник синонімів української мови
  9. печеня — ПЕЧЕ́НЯ, і, ж. М’ясна страва — запечене або смажене м’ясо. Килина поставила на стіл печеню й солоні огірки (Н.-Лев., III, 1956, 95); Обід вийшов дуже смачний. Бульйон з пирогами, печеня з зайців та баранини (Тулуб, В степу.., 1964, 220). Словник української мови в 11 томах