1. Словник української мови Грінченка

пилочка

I. Пи́лка, -ки

м.

1) Пила. Вас. 149.

2) Родъ игры въ мячъ. Левиц. І. 346. ум. пи́лочка.

---------------

II. Пи́лка, -ки

ж. Пылинка. ум. пилочка. Нема муки ні пилочки. Чуб. V. 496.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пилочка — пи́лочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири пи́лочки Орфографічний словник української мови
  2. пилочка — [пилочка] -чкие, д. і м. -оц':і, мн. пилочкие/пиелочки, пилочок /пиелочок дв'і пилочкие Орфоепічний словник української мови
  3. пилочка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до пилка. 2》 Те саме, що пилка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пилочка — ПИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до пи́лка. – Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля (Г. Хоткевич); На великому столі були порозкидані пилочки, .. Словник української мови у 20 томах
  5. пилочка — ПИ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до пи́лка. — Коли меншеньке деревце, то він його пилочкою пиля, а як більшеньке, то свердлик у нього є — і так.. він просвердлить те дерево, аж поки його вже можна валити (Хотк. Словник української мови в 11 томах