пиптик
Пи́птик, -ка
м.
1) ум. отъ пипоть.
2) = пипка.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиптик — пи́птик → пипка Лексикон львівський: поважно і на жарт