1. Словник української мови Грінченка

пирожитися

Пирожи́тися, -жуся, -жишся

гл.

1) О слоѣ чего-либо, напр. глины: вздуваться. Шух. І. 281.

2) Важничать. Коли не пиріг, то й не пирожися. Ном. № 1002.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пирожитися — пирожи́тися дієслово недоконаного виду здійматися — про тісто; вживається також у фразеологізмі розм. Орфографічний словник української мови
  2. пирожитися — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  3. пирожитися — -жуся, -жишся, недок., розм. Здійматися (перев. про тісто). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пирожитися — ПИРОЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., розм. Здійматися (перев. про тісто). * Образно. Одруження з Катрею – єдиний випадок, котрий порушив ненависну йому з дитинства мораль: “Як не пиріг, то й не пирожися”. А що робити, коли й не пирогові пирожитися хочеться? (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  5. пирожитися — ПИРОЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, недок., розм. Здійматися (перев. про тісто). *Образно. Одруження з Катрею — єдиний випадок, котрий порушив ненависну йому з дитинства мораль: «Як не пиріг, то й не пирожися». А що робити, коли й не пирогові пирожитися хочеться? (Мур., Свіже повітря.., 1962, 23). Словник української мови в 11 томах