пирхонути
Пирхону́ти, -ну, -не́ш
гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Пирхону́ти, -ну, -не́ш
гл.
1) = пирхнути.
2) Толкнуть. Вони, кажуть, там і спорились, і бились за ту межу — той того пирхоне, а той того. Павлогр. у.