пишненький

Пишний, -а, -е

1) Гордый, важный. Оце яка пишна молодиця: і добридень не каже, а дивиться на, півока. Волч. у. В мене рід гордий та пишний. Чуб. V. 533.

2) Роскошный, пышный. Являється мій світ у пишних шатах. К. Іов. ум. пишне́нький. Не жаль мені ні постелі біленької, ні вечері пишненької. Чуб. V. 42. Друженька пишненька. Грин. III. 504.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me