1. Словник української мови Грінченка

пластати

Пластати, -таю, -єш

гл.

1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Борз. у. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Драг. 303. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами. О. 1862. II. Кух. 61.

2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей. Харьк. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пластати — пласта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пластати — -аю, -аєш, недок., діал. 1》 Повзти; йти, грузнучи ногами. 2》 Підкрадатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пластати — ПЛАСТА́ТИ, аю, аєш, недок., до кого, до чого, діал. 1. Повзти; йти, грузнучи ногами. 2. Підкрадатися. Словник української мови у 20 томах