плив
Плив, -ву
м.
1) Теченіе. Час плив своїм пливом. МВ. ІІІ. 46. Чого Дясна у шив пошла? Шо крутиї гори. Грин. III. 74.
2) збити з пливу. Сбить съ толку. Усі одного зіб'ють з пливу. Н. Вол. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плив — див. течія Словник синонімів Вусика
- плив — -у, ч., діал. Потік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плив — ПЛИВ, у, ч., діал. Потік. Час плив своїм пливом (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах
- плив — ПЛИВ, у, ч., діал. Потік. Час плив своїм пливом (Вовчок, І, 1955, 328). ◊ Збива́ти (зби́ти) з пли́ву див. збива́ти. Словник української мови в 11 томах