площик

Пло́щик, -ка

м.

1) Металлическій наконечникъ стрѣлъ. Находили ще площики од стріл. О. 1862. V. 97.

2) Плоско разложенный снопъ для крышъ. Вх. Зн. 50.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me