1. Словник української мови Грінченка

плутня

Плутня́, -ні́

ж.

1) Путаница, запутанное дѣло. Н. Вол. у.

2) Плутовство. Чуб. IV. 204.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плутня — плутня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плутня — див. ШАХРАЙСТВО. Словник синонімів Караванського
  3. плутня — див. обман Словник чужослів Павло Штепа
  4. плутня — ПЛУТНЯ́ див. плу́тні. Словник української мови у 20 томах
  5. плутня — ШАХРА́ЙСТВО (хитрий і спритний обман), КРУТІ́ЙСТВО, АФЕ́РА, МАХІНА́ЦІЯ, ОБОРУ́ДКА розм., МАХЛЯ́РСТВО розм., ПЛУ́ТНІ (ПЛУ́ТНЯ) розм., ПЛУ́ТОЩІ розм., ШУ́ЛЕРСТВО розм., КРУТНЯ́ розм., КРУТАНИНА розм., ША́ХЕР-МА́ХЕР (ША́ХРИ-МА́ХРИ) фам., КРЮЧКОДЕ́РСТВО заст. Словник синонімів української мови
  6. плутня — ПЛУТНЯ́ див. плу́тні. Словник української мови в 11 томах