плюскота

Плюско́та, -ти

ж. Плескъ. Вода... без розливу і без плюскоти вже точиться ледві, ще видная, та вже не чутна. МВ. (О. 1862. III. 98).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плюскота — -и, ж., діал. Плеск. Великий тлумачний словник сучасної мови