плястер
Пля́стер, -ру
м.
1) Пластырь.
2) Сотъ меду.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плястер — Пля́стер: — (меду) — стільник [4] — плястер меду: стільник [XII] — пластинка меду, стільник [1,X] — скибка, шматок [7] Словник з творів Івана Франка
- плястер — плястра, ч., зах. 1》 Скибка (дині, шинки і т. ін.). 2》 Стільник меду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плястер — Пла́стер і пля́стер, -стра; -стри, -рів пля́стер і пла́стер, -тра; -трі, -трів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плястер — Мазь Словник застарілих та маловживаних слів