1. Словник української мови Грінченка

пляц

Пляц, -цу

м.

1) Площадь. Св. Л. 137.

2) = плець. Гн. II. 66; І. 132.

3) Крестьянскій надѣлъ: поле въ 3 руки и огородъ вмѣстѣ. Староб. у.

4) Мѣсто для поединка. Ідуть вони на мідний пляц битися. Чуб. II. 209. видали собі пляц. Вызвали другъ друга на бой. Гн. II. 219.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пляц — Площа, майдан, (для муштри — ще) зст. пляц-парад; сов. плац. Словник синонімів Караванського
  2. пляц — Місце, площа, майдан Словник чужослів Павло Штепа
  3. пляц — Пляц, -цу, -цові, на -цу; пля́ци, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. пляц — ПЛЯЦ, у, ч., діал. Площа, майдан. З мого проквітчаного пляца Я ждав тебе. Тії пори Од брам далекого палаца, Як сарна, збігла ти з гори. (Я. Щоголів);. Словник української мови у 20 томах
  5. пляц — Майдан, місце, поле, поле бою (битви), площа, сцена Словник застарілих та маловживаних слів