пліндровина
Пліндро́вина, -ни
ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me