пліндровина

Пліндро́вина, -ни

ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me