1. Словник української мови Грінченка

плішити

Пліши́ти, -шу́, -шиш

гл.

1) Вбивать клинья для скрѣпленія. Плішити сокиру.

2) — рибу. Оглушать ударомъ палки находящуюся подо льдомъ рыбу.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плішити — пліши́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. плішити — див. нищити Словник синонімів Вусика
  3. плішити — -ішу, -ішиш, недок., перех. Забивати плішку, клинок для закріплення (сапилна, топорища і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. плішити — Пліши́ти, -шу́, -шиш, -шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. плішити — ПЛІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок. Забивати плішку, клинок для закріплення (сапилна, топорища і т. ін.). Оверка гукали з усіх сторін справлять сапачки, клепать, плішить, мантачить (К. Гордієнко). Словник української мови у 20 томах
  6. плішити — ПЛІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, недок., перех. Забивати плішку, клинок для закріплення (сапилна, топорища і т. ін.). Оверка гукали з усіх сторін справлять сапачки, клепать, плішить, мантачить (Горд., Заробітчани, 1949, 44). Словник української мови в 11 томах