1. Словник української мови Грінченка

побанити

Побанити, -ню, -ниш

гл. Помыть (посуду, утварь, мебель, мясо, овощи и пр.). Мнж. 121. Ложечки побаню. Мнж. 32. Горшки побаню. Г. Барв. 356. В роті побанити.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побанити — поба́нити дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. побанити — див. побити Словник синонімів Вусика
  3. побанити — -ню, -ниш, перех., діал. Док. до банити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побанити — ПОБА́НИТИ, ню, ниш, кого, що, діал. Док. до ба́нити. – Постригли [Валер'яна], побанили, витверезили і відпустили (Є. Кравченко); Кущ пішов, і Оленка ледве не заплакала, а потім сказала мені: “Якщо побаниш Семенка, попередь...” (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. побанити — МИ́ТИ кого, що і без додатка (очищати від бруду водою або іншою рідиною), ВИМИВА́ТИ, БА́НИТИ діал.; ПОЛОСКА́ТИ (перев. речі, посуд); ЗМИВА́ТИ (з чогось); ВІДМИВА́ТИ (від чогось); ШАРУВА́ТИ розм., ВИШАРО́ВУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. побанити — ПОБА́НИТИ, ню, ниш, перех., діал. Док. до ба́нити. — Постригли [Валер’яна], побанили, витверезили і відпустили (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 177). Словник української мови в 11 томах