поберігати
Поберіга́ти, -га́ю, -єш
сов. в. поберегти, -жу, -жеш, гл. Беречь, поберечь. Він і прийшов немощний, та таки себе не поберіте. Кв. Дівка себе не поберегла. Кв. Не поберігши тіла, і душу погубиш. Ном. № 8794. Пошкодуй моїх ніг старих, та й своїх побережи. Мир. Пов. II. 43.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поберігати — -аю, -аєш, недок., перех., діал. Берегти. Великий тлумачний словник сучасної мови