побожеволіти

Побожево́літи, -ліємо, -єте

гл. Съ ума сойти (о многихъ). Г. Барв. 467.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побожеволіти — побожево́літи дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. побожеволіти — -ію, -ієш, док., розм. 1》 Стати божевільним (про всіх чи багатьох). 2》 перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побожеволіти — ПОБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Стати божевільним (про всіх або багатьох). 2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). * У порівн. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться... (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах
  4. побожеволіти — ПОБОЖЕВО́ЛІТИ, ію, ієш, док., розм. 1. Стати божевільним (про всіх або багатьох). 2. перен. Втратити розсудливість, розважливість (про всіх або багатьох). *У порівн. [Галя:] Наталя й Аделя мов побожеволіли: миються, біляться, малюються, зодягаються, чепуряться… (Крот., Вибр., 1959, 476). Словник української мови в 11 томах