побренькати
Побренькати, -каю, -єш
гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати. Ном. № 9776.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побренькати — побре́нькати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побренькати — -аю, -аєш, док. Бренькати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побренькати — Побре́нькати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- побренькати — ПОБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Бренькати якийсь час. Жіночка .. побренькала одним пальцем на піаніно (Л. Дмитерко); Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах, що обізвались ніжно-мелодійним дзвоном (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
- побренькати — ПОБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Бренькати якийсь час. Жіночка.. побренькала одним пальцем на піаніно (Дмит., Наречена, 1959, 174); Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах... Словник української мови в 11 томах