побренькати

Побренькати, -каю, -єш

гл. Побренчать, позвякать. Тут треба побренькати. Ном. № 9776.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побренькати — побре́нькати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побренькати — -аю, -аєш, док. Бренькати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побренькати — Побре́нькати, -каю, -каєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. побренькати — ПОБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Бренькати якийсь час. Жіночка .. побренькала одним пальцем на піаніно (Л. Дмитерко); Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах, що обізвались ніжно-мелодійним дзвоном (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  5. побренькати — ПОБРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, док. Бренькати якийсь час. Жіночка.. побренькала одним пальцем на піаніно (Дмит., Наречена, 1959, 174); Він побренькав, побренькав, хвилину подумав, а далі, щось пригадавши, рішуче пройшовся пальцями обох рук по струнах... Словник української мови в 11 томах