побудувати
Побудувати, -ду́ю, -єш
гл. Построить. Побудували литвини церкву. Рудч. Ск. II. 196. Опочивав сном тихим, безпробудним, як сплять царі і дуки імениті, що помники собі побудували. К. Іов. 8.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побудувати — побудува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побудувати — -ую, -уєш, перех. Док. до будувати. Побудувати трикутник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побудувати — ПОБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до будува́ти. Побудували [люди] собі курені з каміння, що набрали на руїнах, та з іорданського очерету (Леся Українка); Військові інженери накреслили й побудували цілу систему бетонних і земляних споруд (Ю. Словник української мови у 20 томах
- побудувати — БУДУВА́ТИ (будівлі, споруди і т. ін.), СТРО́ЇТИ рідко; ЗВО́ДИТИ, СТА́ВИТИ, СТАНОВИ́ТИ розм., ВИВО́ДИТИ рідше (про те, що будується вгору); ПІДВО́ДИТИ, ПІДНІМА́ТИ (ПІДІЙМА́ТИ), ПІДНОСИ́ТИ рідше (перев. із сл. мі́сто, сті́ни і т. ін.). — Док. Словник синонімів української мови
- побудувати — ПОБУДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до будува́ти. Побудували [люди] собі курені з каміння, що набрали на руїнах, та з іорданського очерету (Л. Укр., II, 1951, 147); Військові інженери накреслили й побудували цілу систему бетонних і земляних споруд (Ю. Словник української мови в 11 томах