1. Словник української мови Грінченка

повивозити

Повивозити, -жу, -зиш

гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повивозити — повиво́зити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повивозити — -ожу, -озиш, док., перех. 1》 Вивезти звідкись усе чи багато чого-небудь. 2》 Везучи, доставити звідкись, кудись, у якесь місце все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох. Повивозити дітей на прогулянку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повивозити — ПОВИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., кого, що. 1. Вивезти звідкись усе або багато чого-небудь. Якось пізнього вечора, щоб ніхто не бачив, Сергієнко повивозив їх [паски] і в Буг повикидав (М. Словник української мови у 20 томах
  4. повивозити — ПОВИВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, док., перех. 1. Вивезти звідкись усе або багато чого-небудь. Якось пізнього вечора, щоб ніхто не бачив, Сергієнко повивозив їх [паски] і в Буг повикидав (Стельмах, II, 1962, 326). Словник української мови в 11 томах