1. Словник української мови Грінченка

повидирати

Повидира́ти, -ра́ю, -єш

гл.

1) Вырвать (во множ.). Не куй, зозуленько, темненької ночі, повидираєш на ліщиноньку очі. Чуб. III. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повидирати — повидира́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повидирати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 Видрати, витягти все чи багато чого-небудь. || перен. Дістати, знайти і т. ін. з труднощами все чи багато чого-небудь. 2》 Забрати з гнізда, з нори все чи багато чого-небудь (яйця, пташенят і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повидирати — ПОВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що. 1. Видрати, витягти все або багато чого-небудь. Ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу, але й відмовити їй було неможливо, здається, вона тут і очі повидирала б тій, яка відмовилась би приймати .. Словник української мови у 20 томах
  4. повидирати — ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, ви́драти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́). 1. кому і без додатка. Жорстоко покарати або побити кого-небудь, захищаючи себе, власні інтереси або заступаючись за когось. Фразеологічний словник української мови
  5. повидирати — ПОВИДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Видрати, витягти все або багато чого-небудь. Ніхто до ладу не знав, як виконати Чабанишину вимогу, але й відмовити їй було неможливо, здається, вона тут і очі повидирала б тій, яка відмовилась би приймати.. Словник української мови в 11 томах